Львів проводжає Героїв: Прощання з Михайлом Малиновським та Яриною Ніштук у суботу.

Львів прощається з Героями: Михайло Малиновський та Ярина Ніштук віддали життя за Україну

Львів завтра, 17 жовтня, віддасть шану двом захисникам — Михайлу Малиновському та Ярині Ніштук, які героїчно загинули, боронячи українську землю від російських загарбників. Міська рада Львова повідомляє про деталі прощання.

Церемонія прощання з Яриною Ніштук розпочнеться о 09:30 у церкві Введення в Храм Пресвятої Богородиці УГКЦ, що на вулиці Чукаріна, 5.

О 11:00 жалобні заходи за Михайлом Малиновським та Яриною Ніштук продовжаться у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла. Опісля, близько 11:30, на площі Ринок відбудеться загальноміська церемонія прощання.

Останній спочинок герої знайдуть на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань №87, розташованому на вулиці Пасічній.

Долі, обірвані війною: історії Михайла Малиновського та Ярини Ніштук

Михайло Малиновський народився 17 квітня 1980 року в Одесі. Навчався в Одеському ліцеї №17, а згодом здобув професію моториста в Одеському вищому професійно-технічному училищі. Працював масажистом-реабілітологом. Рідні згадують його як щиру, доброзичливу та чуйну людину, завжди готову прийти на допомогу. Михайло був люблячим чоловіком і турботливим батьком, мав хист до малювання. Його патріотична позиція змусила пережити цивільний полон та окупацію, проте він залишився вірним своїм переконанням.

Після виїзду з тимчасово окупованої території у 2026 році, Михайло добровільно став на захист Батьківщини. Він боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Херсонському напрямку у складі 34-ї окремої бригади морської піхоти «Борисфен» Військово-Морських Сил ЗСУ. Був нагороджений відзнакою «Ветеран війни». У Михайла залишилися дружина, син та родина.

Ярина Ніштук, львів’янка, народилася 10 вересня 2002 року. Навчалася у ліцеї «Оріяна» Львівської міської ради, а згодом здобувала освіту у Львівському національному університеті імені Івана Франка за спеціальністю «Біологія та біохімія». Зі слів близьких, Ярина була розумною, багатогранною, щирою та сильною духом особистістю. З дитинства відзначалася допитливістю, наполегливістю в навчанні та різнобічними захопленнями. Вона була чуйною, доброзичливою, життєрадісною, але водночас мала вольовий характер, тверді переконання та щиру патріотичну позицію. Постійно прагнула до саморозвитку, вивчила кілька іноземних мов, любила читати, подорожувати та пізнавати світ. Захоплювалася рукоділлям, зокрема плетінням і вишиванням, любила гори та музику. Мріяла приносити користь людям і, маючи перспективи успішної наукової кар’єри, свідомо обрала шлях служіння Україні.

У 2024 році Ярина стала на захист Батьківщини. Вона боронила територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку у складі 432-го окремого полку безпілотних систем Сухопутних військ ЗСУ. Була нагороджена відзнакою Міністерства оборони України «За зразкову службу». У Ярини залишилися батьки, брат та родина.