Брак кадрів в оборонці: Україна бореться з “внутрішнім канібалізмом”, загрожуючи виробництву зброї.
Кадровий голод в українській оборонці: інновації гальмуються через брак фахівців
Український оборонно-промисловий комплекс перебуває на передньому краї інновацій, змушений за лічені тижні створювати нові моделі безпілотників, щоб задовольнити потреби фронту. Цей стрімкий темп, однак, ризикує сповільнитися через критичний дефіцит кваліфікованої робочої сили. Попри значні інвестиції та високий воєнний попит, що стимулювали появу тисяч оборонних компаній, ринок праці виявився вичерпаним.
Конкуренція за кожен талант
Виконавчий директор компанії BlueBird Tech Юрій Фарапонов відзначає, що підприємство не завжди може задовольнити запити з передової саме через брак інженерів. Галузь стикається з жорсткою конкуренцією за спеціалістів. Сергій Висоцький, віцепрезидент Національної асоціації підприємств оборонної промисловості України, описує радикальні методи, які вдаються компанії: переманюють виробничих менеджерів, пропонуючи їм потроєння зарплати та оплату житла, а також залучають пенсіонерів. Марта Хрипяк з рекрутингової агенції Lobby X характеризує це як “внутрішній канібалізм”, коли виробники постійно конкурують за одне й те саме обмежене коло фахівців.
Ситуацію посилює багаторічне скорочення працездатного населення України, яке різко прискорилося після повномасштабного вторгнення Росії. Мільйони українців виїхали за кордон, а значна частина чоловіків була мобілізована. Опитування 27 компаній у сфері оборонних технологій, проведене агенцією CORE Team, показало, що попри зростання штату на понад 50% за останній рік, усі вони відчувають брак кваліфікованих кандидатів. Хоча кількість спеціалістів збільшується завдяки перенавчанню, сам сектор розширюється значно швидшими темпами.
Виклики масштабування та підготовки кадрів
Дефіцит людських ресурсів безпосередньо впливає на розробку складного високотехнологічного озброєння та масштабування виробництва. Навіть за наявності кваліфікованих зварювальників та складальників, бракує інженерів з технологічних процесів та керівників виробничих ліній.
На українському ринку праці спостерігається така картина:
- Нетипові обов’язки: Через стислі терміни до збірки безпілотників та завантаження партій залучають бухгалтерів і HR-фахівців.
- Низький відгук на вакансії: У липні на одну вакансію в оборонній галузі на порталі DOU.ua припадало лише від 1,5 до 3,8 відгуків, тоді як у цивільному IT-секторі цей показник вимірюється десятками кандидатів.
- Дефіцитні спеціальності: Залишилися одиниці розробників апаратного забезпечення, фахівців з радіочастот та антен, а також хіміків для виробництва вибухівки.
- Мотивація та бронювання: Майже 90% компаній підвищили зарплати за рік, а військовозобов’язані працівники оборонних підприємств отримують бронювання від мобілізації.
Не маючи змоги знайти досвідчених працівників, компанії вдаються до навчання людей без технічної освіти з нуля. HR-директорка Vyriy Drone Марина Швидченко зазначає, що робітників для збірки можна підготувати за кілька тижнів у власних навчальних центрах. Проте підготовка дослідників та розробників вимагає вищої освіти.
З 2022 року українські університети відновили або відкрили нові оборонні програми. Наприклад, усі 32 випускники магістерської програми з безпілотних літальних апаратів Київської школи економіки були миттєво працевлаштовані. Однак загальні обсяги набору до вишів не покривають потреб ринку. За державними даними, у 2025 році на бакалаврат за спеціальністю «аерокосмічна інженерія» вступила лише 671 людина по всій країні, а на «хімічну інженерію» — 464 студенти.
Вступ-2026 також свідчить про низький інтерес молоді до таких фундаментальних наук, як фізика та хімія. Лише 58 майбутніх фізиків вступили до Київського національного університету, дев’ять — до Одеського, і п’ять — до Чернівецького. Ця тенденція створює проблеми не лише для університетів, а й для оборонної промисловості, індустрії та майбутньої відбудови країни, адже саме ці фахівці є критично важливими для зазначених секторів.
Внутрішнє виробництво озброєння в Україні активно розвивається з 2022 року, залучаючи сотні приватних підприємств. Завдяки інвестиціям та пільговим умовам, сектор оборонних технологій став одним із найдинамічніших у державі. Попри кадровий голод та постійні ризики російських обстрілів, оборонно-промисловий комплекс залишається стратегічним пріоритетом для національної безпеки, враховуючи довгострокову загрозу з боку Російської Федерації.
