У Києві відбулося обговорення розробки Стратегії розвитку анімаційної індустрії України.

Джерело: detector.media
Основним наголосом обговорення (власне, як і головною метою майбутньої Стратегії) було твердження про те, що українська анімація спроможна стати тим самим локомотивом національної економіки, яким вона є у розвинених країнах.

У Києві відбулася дискусійна панель щодо розробки Стратегії розвитку анімаційної індустрії України «Анімація 2035: держава, бізнес, освіта».

Ініціатором створення загальної Стратегії розвитку української анімації виступила Українська анімаційна Асоціація. Після багатьох років намагань існувати відокремленими групами представники анімаційної індустрії нарешті усвідомили важливість спільних зусиль, адже на їхнє переконання, «анімація має потенціал стати основою майбутнього країни, об’єднуючи всі можливі інструменти передачі досвіду та посилюючи їх вплив».

На заході обговорювалися такі болючі питання сьогодення, як нинішній стан української анімації, її можливості під час війни, як вийти з кризи та досягти економічного зростання, стратегічне бачення розвитку індустрії анімації до 2035 року. Йшлося і про важливість співпраці держави, бізнесу та освіти.

Своє бачення розвитку вітчизняної анімації під час дискусії представили провідні фахівці галузі: Олена Голубєва (голова української анімаційної Асоціації, продюсерка, засновниця студії анімації “Червоний собака”) виступила з доповіддю “Анімація навколо нас. Алгоритм будування стратегії розвитку анімаційної індустрії. Фокус у майбутнє”; Єгор Олесов (кінопродюсер, режисер, медіаменеджер, композитор та сценарист) розповів про світові практики та фінансування; Дмитро Лісенбарт (співзасновник української анімаційної Асоціації, продюсер, режисер, засновник Lisenbart Film) виступив з доповіддю “Анімація в освіті. Українська ідентичність”; Анастасія Верлінська (директорка міжнародного фестивалю актуальної анімації та медіа-мистецтва LINOLEUM) поінформувала про креативні індустрії в світі.

На початку заходу учасників привітав заступник міністра культури та інформаційної політики з питань європейської інтеграції Тарас Шевченко.

«Стратегічний розвиток надзвичайно важливий, і наявність стратегічного документу надзвичайно сильно допомагає досягненню тих цілей, які спільно заплановані. Але, можливо, ще більш важлива стратегія – це спільне напрацювання, спільна робота, де є обмін думками , взаємодія, пошук нових цілей.

Бо, на жаль, дехто думає, що стратегія – це класно написаний документ, який може написати один фаховий експерт. Насправді – ніколи в житті. Тільки спільне напрацювання», – сказав Шевченко.

Основним наголосом обговорення (власне, як і головною метою майбутньої Стратегії) було твердження про те, що українська анімація спроможна стати тим самим локомотивом національної економіки, яким вона є у розвинених країнах. Учасники дискусії впевнені, що у контексті світової тенденції зміни технологій (штучний інтелект, розвиток автоматизації) втілення Стратегії може не тільки сприяти інтенсивному росту української індустрії, але й стати прикладом для світової індустрії.

У коментарі «Детектору медіа» Олена Голубєва зазначила: «Обговорення вийшло жвавим та продуктивним. Більшість присутніх включились у відкрите бачення майбутнього анімації. Так, є блокери, розуміння що попереду багато роботи, але є намір координованих дій. Бо усвідомлення цінності анімації як універсального і все більш тотального засобу передачі інформації в сучасному світі дуже загострило питання – чиїми смислами ми будемо користуватись у 2035 році?».

У свою чергу Дмитро Лісенбарт у коментарі «ДМ» також наголосив на тому, що дискусія виявилася результативною: «Зізнаюсь чесно, коли я йшов на цю дискусійну панель, всередині мене боролися два титани – Титан надії на краще і Титан провалу. Кожен подібний початок є своєрідною авантюрою, в яку потрібно беззастережно вірити. Ця віра до певної міри була поранена війною і загальним нерозумінням державою важливості збереження культури як основи майбутнього країни. Проте Титан надії не лише переміг під час дискусії, але й зріс у кілька разів завдяки неймовірній активності запрошених людей. Саме людей, а не просто представників своїх сфер, яких, до речі, було дуже багато для подібного заходу».