Сховали під іншим розписом: історія віднайдення ікони Софії Фредро-Шептицької

Джерело: zaxid.net
фото УКУ

У вівторок, 20 травня, у храмі Українського католицького університету у Львові експонують ікону «Найсвятіше Серце Христове» авторства мами митрополита Андрея Шептицького Софії Фредро-Шептицької. Вона написала цей образ 1878 року і подарували сину, коли він став митрополитом. Ікона дивовижним чином вціліла в час радянської окупації, адже більшовики знищили більшість її робіт разом з маєтком Шептицьких.

«Ікону подарували храму Пресвятої Трійці в селі Брухналь, де розташовувалась графська садиба Шептицьких. Вона довгий час вважалася зниклою. Ікону знайшли у митрополичих палатах: з метою безпеки у радянський час вона була замальована іншим релігійним зображенням. Згодом її відновили», – зазначили у повідомленні УКУ.

Історія створення ікони

Софія Шептицька з роду Фредрів мала неабиякий художній хист, її твори були переважно на релігійну тематику. Як раніше розповідали на сторінці Архикатедрального собору св. Юрія, вона написала кілька портретів своїх рідних і себе, відтворювала родинну садибу. Більшість робіт Софії Шептицької знищили у 1939 році більшовики, які спалили родинний маєток Шептицьких у Прилбичах.

Ікону «Найсвятіше Серце Христове» Софія Фредро-Шептицька написала після народження сьомого сина Леона, наймолодшого брата митрополита Андрея. Спершу образ перебував у храмі Пресвятої Трійці села Брухналь (нині Терновиця) Яворівського району, поряд з родинним селом Шептицьких – Прилбичі. Там у серпні 1865 року охрестили Романа Марію Александра Шептицького – майбутнього митрополита Андрея.

«17 січня 1901 року, коли Андрей Шептицький став митрополитом, мама подарувала йому цей образ. Ікону він забрав із собою у Митрополичі палати на Святоюрську гору, де образ зберігався до 1946 року, до часу ліквідації УГКЦ. Після 1946 року доля ікони була невідома», – пишуть на сторінці собору Юра.

Дивовижне віднайдення ікони

Ікону виявили несподівано. Після виходу УГКЦ з підпілля у 1990 році і повернення митрополичих палат там виявили раніше невідому роботу Софії Фредро-Шептицької «Христос Пастир», на якій був зображений Ісус з ягнятком на руках.

У 2012 році цю ікону передали на реставрацію у майстерню монахів-студитів. Під час детального дослідження реставратори виявили, що під зображенням є інше. Коли фахівці зняли верхній шар, то побачили «Найсвятіше серце Христове» – образ, який так довго вважався втраченим.

«З яких причин і чому замалювали у радянський час “Найсвятіше серце Христове” і подали ягнятко? Невідомо. Можливо, для того, щоб зберегти образ від знищення, чи у зв’язку з тим, що у східній традиції немає вшанування серця Христового, як це є у західній традиції», – додають на сторінці собору Юра.

Зазначимо, що образ Серця Христового тісно пов’язаний з історією чернечого чину Василіян, до якого належав Андрей Шептицький. Після реставрації ікону зберігають у Митрополичих палатах на Святоюрській горі, а протягом червня традиційно виставляють в соборі, коли Церква молиться до Христа Чоловіколюбця.

20 травня в УКУ відбудеться вечір-меморіал Софії Фредро-Шептицької, саме для цього образ тимчасово експонується в університетському храмі Святої Софії-Премудрості Божої.