МКІП затвердило методичні рекомендації щодо забезпечення безбар’єрності у сфері медіа
Джерело: detector.media
Медіа рекомендують, зокрема, створювати контент із субтитруванням або перекладом на жестову мову чи з іншими способами, які забезпечують доступ до інформації для кожного. Крім того, інформацію можна адаптовувати за допомогою аудіодискрипції (тифлокоментування), з використанням простої (спрощеної) мови, формату легкого читання.
Міністерство культури та інформаційної політики (МКІП) затвердило Методичні рекомендації щодо забезпечення безбар’єрності у сфері медіа, які створили з урахуванням кращих світових практик безбар’єрності. Вони містять міжнародні стандарти щодо забезпечення доступності аудіовізуальних медіа-сервісів та пояснюють способи створення безперешкодного викладення інформації медіа в Україні, повідомили на офіційному сайті МКІП.
У відомстві пояснили, що ці методичні рекомендації мають допомогти розумінню безбар’єрності у сфері медіа, а також забезпечити дотримання для людей з інвалідністю прав людини й основоположних свобод.
«Йдеться про право на свободу висловлення думки та переконань, свободу шукати, отримувати й поширювати інформацію та ідеї нарівні з іншими, користуючись за власним вибором усіма формами спілкування, визначеними Конвенцією про права осіб з інвалідністю», — зазначили в МКІП.
Досягнення безбар’єрності у сфері медіа розглядають через забезпечення доступності аудіовізуальних медіасервісів (крім аудіальних) для всіх користувачів, включно з особами з інвалідністю, особами з посттравматичними стресовими розладами, похилого віку, з тимчасовими порушеннями зору та слуху, когнітивними порушеннями, дітей, іноземців, осіб, які знаходяться в шумному середовищі.
«Звісно, ці методичні рекомендації не є вичерпними. Безбар’єрність у сфері медіа розвивається. Тому суб’єктам у сфері аудіовізуальних медіа рекомендовано консультуватися з громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю, не рідше одного разу на три роки, аби знати їхню думку щодо забезпечення доступності програм. Крім того, медіа рекомендовано залучати їх до розробки інструментів та механізмів забезпечення доступності програм», — прокоментувала начальниця відділу політики безбар’єрності, гендерної рівності та ментального здоров’я МКІП Леся Хемраєва.
Медіа рекомендують, зокрема, створювати контент із субтитруванням або перекладом на жестову мову чи з іншими способами, які забезпечують доступ до інформації для кожного. Крім того, інформацію можна адаптовувати за допомогою аудіодискрипції (тифлокоментування), з використанням простої (спрощеної) мови, формату легкого читання.
У міністерстві також запропонували додатково ознайомитися з довідником безбар’єрності, гайдом безбар’єрних подій, брендбуком з безбар’єрності, а також рекомендаціями щодо викладення інформації суб’єктами владних повноважень у форматах, що забезпечують доступність її сприйняття
Нагадаємо, 25 червня у Міністерстві культури та інформаційної політики України також відбулася координаційна зустріч, присвячена узгодженню спільних дій для реалізації Стратегії МКІП з розвитку медіаграмотності до 2026 року, яка має на меті підвищення обізнаності населення та зміцнення його стійкості до дезінформаційних впливів. До неї долучилися близько 30 представників державних установ, громадських організацій, а також міжнародні партнери та медіаексперти.