Івана Купала – як святкують, історія та традиції

Православна Церква України (ПЦУ) у вересні 2023 року перейшла на новоюліанський календар. У зв’язку з цим, усі церковні свята з фіксованою датою тепер відзначають на 13 днів раніше. Серед них і свято Івана Купала, яке раніше відзначалося 6-7 липня, але за новим календарем у 2024 році воно припало на 24 червня. Проте, можливо, багато людей за старою звичкою святкуватимуть саме 6-7 липня.  Саме для них “Прямий” нагадує, що це за свято.

Історія свята

Свято Івана Купала має фіксовану дату й відзначається 24 червня (6-7 липня). Вважається, що цю назву утворено від імені язичницького бога земних плодів Купала.

Це свято відоме нам ще з дохристиянських часів й раніше було присвячено дню літнього сонцестояння 22 червня, буянню природи та прославленню бога Сонця Ярила. Вважається, що це свято ділить рік навпіл — після нього ніч стає довшою, а день скорочується

Але потім Церква, намагаючись побороти язичницькі традиції, присвятила його Дню народження св. Іоанна Хрестителя 24 червня. В “астрономічному” сенсі так вірніше, адже дата 24 червня значно ближча до дати літнього сонцестояння, ніж 7 липня.

У 2024 році за церковним календарем вперше день св. Іоанна Хрестителя, з яким збігається свято Івана Купала, припав саме на 24 червня. Але традиції святкування від того не змінилися.

Традиції свята Івана Купала

У ніч на Купала всі збираються на березі водоймища, починають співати й танцювати. Зазвичай на свято розводять багаття та стрибають через нього. Якщо через вогонь стрибають дівчина та хлопець, то за давніми віруваннями, стрибати через купальське багаття за руки можна лише з коханою людиною.

Вода та вогонь – дві головні стихії свята Івана Купала. У воді в це свято купаються, миють волосся та пускають по ній вінки. А вогонь в цей день набуває очисної сили. У багатті спалюють зламані речі та одяг хворих, а стрибки через нього також вважаються давнім способом привернути успіх.

Наші пращури вірили, що рослини в цей день набувають чудодійної сили, а цілющі трави стають ще кориснішими. Зокрема, відомою легендою є можливість знайти магічну квітку папороті.  За повір’ями в купальську ніч молодий хлопець (часто неодружений або єдиний син у родині) може знайти цю квітку. Для цього треба піти в ліс, заздалегідь обравши місце, де росте папороть, і взяти з собою скатертину, на якій святилася паска та освячений ніж. Цим ножем навколо папороті треба окреслити коло, окропити папороть святою водою й чекати.

Розквітає квітка папороті саме в купальську ніч. Впізнати її можна за сяйвом, яке вона випромінює. Хто відшукає квітку папороті, той нібито зможе відмикати будь-які замки без ключа, без зусиль розшукувати закопані скарби, а рука, якою зірвано цю квітку, матиме чудодійну силу. Володар квітки зуміє причарувати будь-яку дівчину, матиме найбільший врожай, відвертатиме град, грім та зливу від своєї ниви, не боятиметься злих сил. Він з дружиною будуть завжди молоді та здорові, а їхні діти ніколи не хворітимуть, будуть працьовиті й добрі.

Невіддільною частиною купальської ночі є також ворожіння та магічні ритуали. Дівчата ворожили по нитках, свічках, вінках та польових травах. Дівчина кидала свій вінок у купу хлопців, а її коханий мав зловити прикрасу. Якщо вийшло, то у пари кохання буде міцним.

Джерело: prm.ua