Дитячу книгу «Тореадори з Васюківки» екранізують

Джерело: detector.media
Це буде другий фільм за знаменитою трилогією Всеволода Нестайка

Українські режисери Роман Краснощок та Антон Чистяков отримали права на екранізацію дитячої пригодницької книги «Тореадори з Васюківки» Всеволода Нестайка. Про це «Суспільне Культура» повідомили режисери проєкту.

Режисери зазначили, що були шанувальниками цієї книги з шкільних часів і завжди мріяли побачити екранізацію. Тому тепер вони можуть здійснити «не лише мрію свого дитинства, а й мрію всіх інших дітей».

Роман Краснощок та Антон Чистяков здобули ступінь магістра за спеціальністю «Режисер ігрового кіно» в Університеті театру, кіно і телебачення імені Карпенка-Карого. Раніше працювали над короткометражними фільмам «Останній День Юності» (2021) і «Виховання Висотою» (2022) та документальним фільмом «Ми вдома» (2023).

Продюсеркою фільму стане Вероніка Степанчук, відома роботою над стрічками «Мої думки тихі», «Як там Катя» та «Спадок брехні».

Деталей щодо знімальної команди та касту поки не розголошують.

Трилогія українського письменника Всеволода Нестайка «Тореадори з Васюківки» написана у 1963—1970 роках. Вона стала однією з найпопулярніших українських дитячих книг.

За сюжетом двоє друзів Ява та Павлуша, що живуть у селі, бажають прославитися на весь світ. Для цього вони намагаються стати тореадорами, зловити іноземних шпигунів, підкорити Київ та багато іншого. «Головний мотив книги — справжня дружба та дорослішання», — додають режисери.

У 1979 році Міжнародна рада з дитячої та юнацької літератури включила трилогію до «Особливого почесного списку Ганса Крістіана Андерсена» (Special Hans Christian Andersen Honor List) як один із найвидатніших творів сучасної дитячої літератури.

У 2004 році Всеволод Нестайко дещо змінив текст, вилучивши ідеологічні радянські нашарування, застарілі вирази та незрозумілі сучасному читачу деталі і додав нові сюжетні лінії. Нині книгу в Україні видає «А-ба-ба-га-ла-ма-га».

У 1965 році за мотивами одного з епізодів книжки режисер Самарій Зелікін зняв короткометражний фільм. Він отримав кілька міжнародних нагород, зокрема ґран-прі на Міжнародному фестивалі в Мюнхені 1968 року та головну премію Міжнародного фестивалю в Олександрії 1969 року.

Як розповіли Краснощок та Чистяков, після того за екранізацію також брався Віктор Іванов («За двома зайцями», «Сто тисяч»), але через радянську цензуру фільм скасували.