Феміністка, бунтарка, дитяча письменниця

Джерело: zaxid.net
Феміністка, бунтарка, дитяча письменниця

Відома нам з програми української літератури Олена Пчілка була дружиною статського радника в часи царської Російської імперії, сестрою науковця Михайла Драгоманова і мамою Лесі Українки. Маючи дворянське походження і будучи дружиною високопосадовця і багатодітною мамою, Ольга Драгоманова-Косач ламала тогочасні стереотипи. Вона стала дитячою письменницею, щоб писати для дітей українською, не віддавала своїх дітей до школи і була однією із засновниць українського феміністичного руху. Розповідаємо цікаві факти про Олену Пчілку.

• Її батько Петр Драгоманов був небагатим дворянином з Гадяча. Він мав юридичну освіту, захоплювався літературою, писав вірші, оповідання, збирав народну творчість. Дядько, декабрист Яків Драгоманов, помер на засланні на Сибіру.

• Рід Драгоманових відомий з часів Гетьманщини. Предки були на дипломатичній службі за гетьмана Богдана Хмельницького.

• Ольга Драгоманова закінчила Київський пансіон шляхетних дівчат.

• Вийшла заміж за Петра Косача, який був юристом, за царату обіймав високу посаду. Дослужився до чину дійсного статського радника (ранг цивільного генерал-майора), був маршалком повітового дворянства і великим землевласником. Через роботу чоловіка сім’я часто переїжджала.

• Ольга Косач була першою українкою, яка відправила чоловіка у декретну відпустку. Після народження Лесі вона погано почувалася, і лікарі рекомендували їй відпочинок на курорті. Жінка скористалася порадою, а немовля залишила на чоловіка. Петро Косач спеціально для цього взяв відпустку на службі, тоді він працював він головою Луцько-Дубенського з’їзду мирових посередників.

• Модернізувала українську мову, яку спрощували до сільської говірки. Олена Пчілка разом зі Старицьким, Франком, а потім з донькою Лесею Українкою взялася за реформування мови. Саме вона вперше почала вживати тоді неіснуючі слова «палкий», «променистий».

• Займалася етнографією, записувала пісні, обряди, народні звичаї, збирала зразки народних вишивок. Видала книжку «Український народний орнамент». Загалом Олена Пчілка видала 6 альбомів українських узорів. Завдяки їй всі доньки любили вишивати. Також запровадила моду на вишиванки, заміняючи ними елегантні сукні.

• Літературну діяльність почала з перекладів. Власним коштом видавала чужі книжки. Також дбала про долю літературних творів усіх своїх дітей. Перші збірки Лесі Українки вийшли під патронатом Івана Франка й Олени Пчілки.

• Досконало знала німецьку і французьку мову. Навчала їх дітей. Перший опублікований літературний твір Олени Пчілки був німецькою мовою.

Кожна дитина є особливою, і «Оптіма» це розуміє. Дистанційна школа забезпечує індивідуальний підхід до кожного учня, враховуючи особистий темп і бажаний спосіб навчання. Завдяки досвідченим педагогам та інноваційним технологіям діти отримують якісні знання, які залишаються з ними на все життя. «Оптіма» – надійний партнер у підготовці до успішного майбутнього!

• Долучилася до розвитку українського жіночого руху, допомогла Наталії Кобринській видати у Львові альманах «Перший вінок» (1887).

• Олена Пчілка любила випікати мазурики. Сім’я часто ласувала дичиною, бо батько любив їздити полювання.

• Сама отримала індивідуальну початкову освіту вдома і організувала таку для своїх шести дітей. Це була принципова позиція, щоб навчати їх українською мовою. В той час освітні заклади Російської імперії, до якої належав і Київ, навчали виключно російською. Сама Ольга викладала дітям мови, запрошувала також інших приватних учителів. Неодмінною умовою виховання дітей були поїздки селами, «щоб вони проймалися там українським народним духом».

• На той час дитячої літератури українською мовою майже не було. Тому Олена Пчілка стала дитячою письменницею.

• У родині Косачів святкували Різдво за українськими традиціями, любили колядувати та щедрувати. Олена Пчілка написала різдвяні оповідання «Сосонка», «Збентежена вечеря», «Забавний вечір».

• Єдина виступила українською мовою на відкритті пам’ятника Іванові Котляревському у Полтаві 1903 року, порушуючи встановлену царською владою категоричну заборону.

• Їздила на перемовини з царським прем’єром графом Сергієм Вітте в Санкт-Петербург 1905 року. Олена Пчілка була серед чотирьох делегатів української інтелігенції, які домагалися скасувати багаторічну заборону на друк і навчання українською мовою.

• У 1920 році під час святкування дня народження Тараса Шевченка у Гадяцькій гімназії огорнула бюст Кобзаря синьо-жовтим прапором. Більшовицький комісар Крамаренко зірвав його, проте вона безстрашно скандувала: «Ганьба Крамаренкові!». Учасники події підтримали її.

• Стала першою жінкою-академіком. Після арешту за антибільшовицькі виступи останні роки працювала в комісіях Української академії наук, була членкою-кореспонденткою.

У публікації використані матеріали НУШ, Всеосвіта, Education, «Українки» і Вікіпедії