Від Довженка до Лукіча: що подивитись у День українського кіно

Фото створене за допомогою Штучного інтелекту (ШІ)

День українського кіно щорічно відзначають у другу суботу вересня. Це свято є професійним для всіх кінематографістів та тих, хто дотичний до індустрії. Цей день підкреслює важливість розвитку національного кінематографа та його внеску в культурне життя країни.

Українське кіно має багату історію, яка почалася на початку 20 століття з німого кіно та розвивалася в умовах різних політичних і культурних змін. Тож, редакторка “Прямого” склала список найкращих українських фільмів, які отримали визнання на міжнародному рівні та стали знаковими в історії нашого кінематографа.

“Тіні забутих предків”

Жоден список фільмів не може обійтися без цієї стрічки. Адже цей фільм, за правом, вважається шедевром світового кінематографа та класикою українського кіно.

“Тіні забутих предків” — це український художній фільм, знятий у 1964 році режисером Сергієм Параджановим за мотивами однойменної повісті Михайла Коцюбинського.

У центрі сюжету життя гуцульської молоді, зокрема трагічна історія кохання Івана та Марічки. Після смерті Марічки Іван намагається жити далі, але все одно не може забути своє перше кохання.

Особливості фільму:

Використання етнічних гуцульських мотивів, народної музики та звичаїв;
Візуально виразний стиль, що поєднує символізм і поетику;
Фільм вирізняється оригінальною операторською роботою, постановкою кадрів та яскравою колористикою.

Цей фільм отримав численні нагороди на міжнародних кінофестивалях і став важливою віхою в розвитку українського та світового кіно.

Фото: IMDb

“Земля”

Ще однією безсмертною класикою українського кіно — є фільм “Земля”. Це український німий фільм режисера Олександра Довженка, знятий у 1930 році. Він вважається одним із найвидатніших творів світового кінематографа і є частиною Довженкової “поетичної трилогії”, поряд із фільмами “Арсенал” і “Щорс”.

Сюжет зосереджений на темі колективізації в Україні та конфлікті між традиційними селянами й прихильниками нових соціальних змін. Головним героєм є Василь, який підтримує колективізацію та аграрні реформи. Після його трагічної смерті під час протистояння з багатими селянами (куркулями), боротьба за нове життя продовжується.

Особливості фільму:

Символізм, що відображає зв’язок людини з природою, землю як основу життя;
Виразна кінематографічна мова, що поєднує поетичні образи, метафори та емоційний вплив;
Має виразно філософський підтекст.

“Земля” здобула високу оцінку на міжнародних кінофестивалях і мала вплив на розвиток кінематографа, зокрема авангардних і поетичних напрямків.

Фото: IMDb

“Плем’я”

“Плем’я” (оригінальна назва — “Плем’я”, або “The Tribe”) — український фільм режисера Мирослава Слабошпицького, випущений у 2014 році. Це дебютна повнометражна стрічка Слабошпицького, яка здобула міжнародну популярність завдяки своєму унікальному підходу до знімання та розповіді.

Сюжет фільму розгортається в середовищі інтернату для глухих підлітків. Головний герой, молодий глухий хлопець, вступає в місцеве кримінальне угруповання. Поступово він стає все більше втягнутим у світ насильства і злочинності, що призводить до трагічних наслідків.

Особливості фільму:

Відсутність субтитрів: Усі діалоги в фільмі ведуться жестовою мовою, і це створює унікальну атмосферу та занурює глядача у світ героїв;
Винятковий візуальний стиль: Фільм вирізняється своєю естетикою, натуралістичними сценами й виразною кінематографічною мовою;
Соціальна тематика: “Плем’я” досліджує теми ізоляції, насильства, злочинності та соціальних проблем у закритих спільнотах.

“Плем’я” отримало численні нагороди на міжнародних кінофестивалях, зокрема приз за найкращий дебют на Каннському кінофестивалі, і вважається важливим досягненням в українському та світовому кінематографі.

Фото: IMDb

“Кіборги”

“Кіборги” — український воєнний драматичний фільм, знятий режисером Ахтемом Сеітаблаєвим у 2017 році. Стрічка присвячена реальним подіям оборони Донецького аеропорту (ДАП) під час російсько-української війни у 2014 році, де українські військові, яких згодом назвали “кіборгами”, героїчно тримали оборону протягом 242 днів.

Сюжет фільму побудований навколо групи українських військових різного віку, які захищають ДАП. Герої представляють різні соціальні верстви: серед них є музиканти, фермери, бізнесмени, кожен із яких має свою мотивацію для участі у війні. Через діалоги та їхні взаємодії фільм піднімає питання патріотизму, ідентичності, моральних дилем війни, а також вартості людського життя.

Особливості фільму:

Реалізм: “Кіборги” точно відображають умови війни, побут військових і драму, яку вони переживають на передовій.
Героїчний дух: Стрічка фокусується на відвазі й мужності українських військових, показуючи їх не лише як воїнів, але і як звичайних людей з переживаннями, сумнівами та надіями.
Соціальна та психологічна частина: Окрім бойових дій, велика увага приділяється внутрішнім конфліктам персонажів, їхнім стосункам та особистим змінам під впливом війни.

“Кіборги” стали символом нової хвилі патріотичного кіно в Україні й викликали широкий резонанс серед глядачів. Фільм здобув декілька національних кінопремій, включно з нагородами “Золота Дзиґа” за найкращий фільм та режисуру.

Фото: IMDb

“Мої думки тут тихі”

“Мої думки тихі” — українська комедійно-драматична стрічка, знята режисером Антоніо Лукічем у 2019 році. Це дебютний повнометражний фільм режисера, який швидко завоював популярність серед глядачів та критиків завдяки своєму унікальному стилю, гумору і щирості.

Сюжет розповідає історію молодого звукорежисера, на ім’я Вадим, який після низки життєвих невдач отримує шанс змінити своє життя. Йому пропонують вигідну роботу — записати звуки рідкісних тварин Закарпаття для відеогри. Разом зі своєю мамою, Людмилою, він вирушає у подорож, щоб виконати завдання. Водночас ця подорож стає для Вадима і його мами своєрідною можливістю переосмислити свої стосунки, життя і мрії.

Особливості фільму:

Теплий і тонкий гумор: Стрічка майстерно поєднує комічні ситуації з глибокими емоційними моментами.
Тема стосунків матері й сина: Один з центральних аспектів фільму — це складні, але ніжні стосунки між Вадимом і його мамою, що розкриваються через спільну подорож.
Візуальна естетика: Фільм вирізняється своєю красивою кінематографією, зніманням українських пейзажів та урбаністичних локацій.
Тема пошуку себе: Вадим намагається знайти своє місце у житті, і ця історія близька багатьом молодим людям, які переживають подібні виклики.

Фільм отримав позитивні відгуки й став лауреатом кількох національних та міжнародних кінопремій. “Мої думки тихі” вважається важливою подією в сучасному українському кінематографі, особливо завдяки його здатності поєднувати прості людські історії з глибокими емоційними темами.