Лісові баталії на Руні: Екоінспекція ховається від вітропарку.

Екологічний скандал на полонині Руна: вітряки замість червонокнижних рослин

Державна екологічна інспекція відмовилася проводити перевірку щодо законності вирубки лісів на полонині Руна, де планують звести масштабну вітроелектростанцію. Така інформація надійшла від громадської ініціативи «Голка», яка, разом із «Українською природоохоронною групою», отримала відповідні документи. Ситуація викликає серйозне занепокоєння, адже раніше науковці виявили на цій території види тварин і рослин, занесені до Червоної книги України, зокрема, лілію лісову, яку виявив ветеран та біолог Андрій Тупіков.

Будівництво вітроелектростанції ведеться на вражаючій висоті 1 400 метрів над рівнем моря. За реалізацію проєкту відповідає компанія Friendly Wind Technologies. За даними аналітичної платформи YouControl, власником компанії є Максим Єфімов, колишній народний депутат від забороненої нині «Партії регіонів». У чинному скликанні Верховної Ради він входив до депутатської групи «Відновлення України». З початком повномасштабної війни Єфімов склав депутатський мандат, проте продовжив розвивати на Закарпатті свій бізнес, зокрема, вітрові електростанції, які були релоковані з Краматорська.

Ігнорування звернень та політичне покровительство

Андрій Тупіков, біолог «Української природоохоронної групи», зазначає, що відмова Держекоінспекції проводити перевірку, посилаючись на те, що звернення надійшло від організації, а не від фізичної особи, є спробою затягнути час. «Це затягування часу. Є рішення судів, які підтверджують, що Держінспекція реагувала на звернення громадських організацій, в тому числі й нашої. А після Карпатського економічного форуму загроза для забудови Карпат лише посилюється», – коментує Тупіков.

Своєю чергою, Іванна Климпуш-Цинцадзе, очільниця комітету ВР з питань інтеграції до Європейського Союзу, висловила думку, що вітропарки в Карпатах перебувають під певним покровительством президента Володимира Зеленського. Вона вважає, що президент подає ці проєкти як крок до євроінтеграції та гарантію національної безпеки. «Дивно, що після місяців боротьби екологів, активістів, журналістів, після двох спільних засідань євроінтеграційного та екологічного комітетів парламенту за участі наших європейських партнерів, після резолюції Європарламенту і петиції на захист Карпат, яка дуже оперативно набрала необхідну кількість підписів громадян, Зеленському ніхто не повідомив про тотальні порушення закону, що супроводжують зведення вітряків у горах. Маємо донести правду до інституцій ЄС, бо я не вірю, що там бодай розглядатимуть участь у якомусь форматі взаємодії, де довкілля винесуть за дужки», – заявила депутатка.

Минулого року Верховна Рада ухвалила закон «Про Закарпаття», який, на думку експертів, створює значні ризики як для лісових масивів, так і для потенційного розвитку корупційних схем. Закон передбачає можливість викупу нерухомості за бюджетні кошти за ціною, що перевищує ринкову у 3-3,6 раза. Цей законопроєкт, який викликав значну критику, підтримали народні депутати Роберт Горват, Валерій Лунченко, Василь Петьовка, Владіслав Поляк, які представляють Закарпатську область у парламенті.

Водночас, петиція ветерана та еколога Андрія Тупікова, в якій він закликав президента подати до парламенту законопроєкт для захисту Карпат, була опублікована лише з п’ятої спроби. Коли ж петиція набрала необхідну кількість підписів для розгляду главою держави, він переадресував її тодішнім прем’єр-міністерці Юлії Свириденко та секретарю РНБО Рустему Умєрову.

Детальніше про екологічну ситуацію в Карпатах можна дізнатися зі статті Богдана Кученка, фахівця зі збереження екосистем ГО «Екодія», «Вітряки в Карпатах: що насправді відбувається в горах?». А аналітик ГО «Голка» Георгій Могильний у своїй статті «Корупційна схема ДІАМ. На чиєму боці держава, коли вершини Карпат забудовують вітряками?» досліджує, хто і як дозволив розпочати будівництво вітряків у серці Карпат, попри відсутність оцінки впливу на довкілля.