Навчання в укриттях: як київські школи адаптуються до обстрілів

Організація навчання у Києві: виклики воєнного часу

На тлі триваючих повітряних тривог та обстрілів столичні школи активно працюють над адаптацією навчального процесу, аби забезпечити безперервність освіти для учнів. Як зазначила Олена Фіданян, керівниця департаменту освіти і науки Київської міської державної адміністрації, міський департамент спільно з районними управліннями провів глибокий аналіз ситуації в кожному навчальному закладі. Ця робота дозволила виявити найбільш ефективні рішення та сформувати загальні рекомендації, які надають директорам шкіл змогу розробляти власні моделі організації навчання. При цьому враховуються такі важливі фактори, як місткість шкільних укриттів, наявність педагогічних кадрів та очікування батьків.

Детальний опис цього процесу та його специфіки був представлений у статті редакторки відділу освіти та науки ZN.UA Оксани Онищенко під назвою «Підземна субмарина: як школи Києва рятують очне навчання під тривогами». Матеріал підкреслює важливість інформування батьків про ці моделі, щоб вони могли зрозуміти логіку скорочених розкладів занять або запровадження «двозмінності» у навчанні.

Пріоритети та гнучкі рішення для київських школярів

У випадках, коли місткість шкільних укриттів обмежена, пріоритет в організації очного навчання надається наймолодшим учням – учням 1-4 класів. Для них перебування у класі є не лише способом засвоєння знань, але й важливим елементом соціалізації та забезпечення постійного нагляду дорослих. Особливо це актуально для дітей, батьки яких працюють і не можуть залишати їх вдома самих.

Наступними за важливістю для повноцінного очного навчання визначені учні 5-х та 9-х класів. Ці періоди є критичними для адаптації до нових етапів навчання, коли відбуваються зміни у класах, формуються нові колективи та з’являються нові вчителі. Безпосередня присутність у школі сприяє плавній адаптації та зменшенню стресу.

Якщо ж шкільне укриття має достатню місткість, то очне навчання може бути організоване для учнів інших вікових груп. Можливі варіанти включають щоденне відвідування школи або впровадження чергування: одна група учнів навчається в класі, в той час як інша – дистанційно, з подальшою зміною.

Ще одним гнучким підходом є поділ учнів за обраною формою навчання. Це дозволяє формувати окремі групи для очного та дистанційного навчання, незалежно від їхнього віку чи класу, що забезпечує додаткову гнучкість у плануванні.

Для учнів, які навчаються дистанційно, але чиї батьки працюють, передбачено створення спеціальних цифрових зон у шкільних укриттях. Ці зони будуть обладнані для онлайн-навчання, де учні зможуть працювати зі своїми пристроями під наглядом чергового вчителя або психолога. Такі простори матимуть функцію навчальних центрів у безпечних умовах укриттів.

У ситуаціях, коли шкільні укриття є невеликими або відсутні, розглядається можливість тимчасового переведення учнів до інших навчальних закладів. Окремі школи або класи можуть проводити заняття на базі дитячих садків або інших шкіл, які мають належним чином обладнані укриття. За даними Фіданян, близько 15% дитячих садочків у Києві заповнені лише наполовину, що відкриває можливості для такого співробітництва, особливо у таких районах, як Оболонь та Печерськ.

Рекомендації щодо організації навчання в укритті також передбачають скорочення тривалості уроків до 30-40 хвилин. Це дозволяє зосередитися на найважливіших предметах, а менш пріоритетні заняття можуть бути перенесені на самостійне вивчення учнями. Таке рішення зумовлене обмеженнями, пов’язаними з перебуванням в укритті: відсутність можливості для повноцінного відпочинку та фізичної активності на перервах, а також потенційна втома очей через недостатнє освітлення.