Нове навчання: зміни для шкіл та дитсадків з 1 вересня 2026 року — що варто знати батькам.
Новий навчальний рік: що чекає на українських школярів та їхніх батьків
З початком нового навчального року українську освіту очікують значні зміни, які торкнуться як учнів, так і вихованців дитячих садків. Частина нововведень вже набула чинності, інші ж почнуть діяти з вересня, але саме батьки відчують їхню практичну реалізацію. ZN.UA зібрало ключові нововведення, які варто знати кожному.
Англійська мова в дошкіллі: від додаткової послуги до обов’язкової частини програми
Від 1 вересня 2026 року вивчення англійської мови стане обов’язковим для дітей старшого дошкільного віку – п’яти-шестирічних вихованців дитсадків. Це передбачено Законом «Про застосування англійської мови в Україні», що робить англійську частиною державної освітньої політики, а не додатковою платною послугою. Важливо, що навчання для дошкільнят має відбуватися в ігровій формі, з використанням пісень, руху та спілкування, відповідно до вікових особливостей.
Виникне питання забезпечення дитсадків кваліфікованими викладачами. Типові штатні нормативи передбачають лише 0,25 ставки вчителя англійської мови на групу, що ставить під сумнів зацікавленість фахівців. Однак, спроможність громад фінансувати додаткове навчання вихователів, які мають бажання та здібності викладати англійську, може стати ключовим фактором.
Новий Закон «Про дошкільну освіту» також змінює філософію дитячого садка, перетворюючи його з місця догляду за дитиною на самостійний рівень освіти зі своїми стандартами, програмами та правами дитини.
Безпека понад усе: нові правила доступу до шкіл
З 17 квітня 2026 року набрали чинності Типові правила доступу до шкіл, затверджені Міністерством освіти і науки. Ці правила фактично узаконюють заходи безпеки, які стали звичними з 2022 року: охорона на вході, турнікети та зачинені двері. Відтепер відвідувачі мають пред’являти документи, а доступ до приміщення школи здійснюється лише за погодженням з адміністрацією.
До 1 вересня кожна школа зобов’язана розробити власні правила на основі типових, узгодити їх із засновником та оприлюднити. Батькам варто поцікавитись цими правилами у класного керівника або адміністрації, щоб уникнути непорозумінь. Ці нововведення спрямовані на посилення безпеки закладів освіти, особливо в умовах війни, але важливо, щоб вони не перетворилися на формальну бюрократію, яка віддалить школу від батьків.
Посилення боротьби з насильством та булінгом у школах
У серпні МОН затвердило оновлений порядок реагування на випадки насильства та булінгу. Кожне повідомлення про насильство має бути зареєстроване негайно, а керівник закладу зобов’язаний розглянути його протягом доби. У разі виявлення ознак насильства, директор школи мусить невідкладно, але не пізніше ніж за три години, повідомити про це Національну поліцію та службу у справах дітей.
Шкільна комісія не встановлює факт булінгу, це компетенція суду. Її завдання – з’ясувати обставини, оцінити потреби дитини, організувати допомогу та контролювати виконання рішень. Новий порядок гарантує право дитини бути вислуханою, а також чітко визначає ознаки насильства, включно з економічним тиском, психологічним насильством, сексуальними домаганнями та небажаними фізичними діями.
Критерії систематичного насильства стали чіткішими: двічі або частіше протягом 12 місяців. Порядок поширюється не лише на учнів, а й на всіх працівників школи. Батьки можуть повідомити про можливе насильство електронною поштою, телефоном, письмово або анонімно.
Академічна доброчесність: новий закон проти списування та ШІ
З 31 липня 2026 року діє Закон «Про академічну доброчесність», який регулює питання списування, плагіату, фабрикації та фальсифікації результатів навчання. Закон поширюється на всіх учасників освітнього процесу, включаючи вчителів. Школи зобов’язані не лише карати за порушення, а й формувати культуру доброчесності. Особливо актуальним це стає з масовим використанням штучного інтелекту, коли потрібно чітко розмежовувати самостійну роботу учня та використання цифрових інструментів.
Пілотний проєкт профільної старшої школи: нові можливості для старшокласників
Україна переходить до профільної старшої школи (10-12 класи). З 2026 року 150 академічних ліцеїв розпочинають пілотне тестування нової моделі. Учні зможуть обирати профілі, предмети та курси відповідно до своїх інтересів, а також отримуватимуть посилену профорієнтацію. Педагоги пройдуть навчання для виконання функцій кар’єрних освітніх радників. Батьки учнів 8-9 класів вже зараз можуть цікавитися профілями, що пропонуватимуться у їхній громаді.
Збільшення кількості уроків історії
Державний стандарт освіти передбачає збільшення кількості годин на історію та громадянську освіту для 7-9 класів. Ці дві додаткові години на тиждень будуть розподілені на три роки навчання, а їх включення до розкладу визначатиметься школою.
Що це означає для батьків: виклики та можливості
2026/2027 навчальний рік стане переломним для української освіти, об’єднуючи зміни в навчанні, безпеці та організації харчування. Дитячі садки отримують нову модель та вивчення англійської, школи – нові правила безпеки. Однак, реалізація цих змін залежить від фінансової спроможності громад, керівників закладів та педагогів. Головним ризиком є нерівність у доступі до якісної освіти. Тому справжнім випробуванням змін стане те, чи стало кожній дитині безпечніше, якісніше та справедливіше вчитися.
Пам’ятка для батьків: куди звертатися, якщо правила не працюють
У разі недотримання встановлених правил, батькам варто дотримуватися чіткого маршруту:
- Заклад освіти: Перший контакт – директор школи чи садочка. Звертатися слід письмово.
- Засновник: Якщо проблема не вирішена на місці, звертайтеся до управління чи департаменту освіти громади.
- Державні інстанції:
- Харчування, якість продуктів: Держпродспоживслужба.
- Порушення освітніх прав: Освітній омбудсмен.
- Права дитини, захист від насильства: Урядова гаряча лінія з протидії насильству (1547), Уповноважений ВРУ з прав людини.
- Зарахування, організація освітнього процесу: Міністерство освіти і науки України.
- Безоплатна юридична допомога: legalaid.gov.ua.
- Загальна координація: Єдина урядова гаряча лінія (1545).