«Заповіт’22»: фотограф зі США Байрон Сміт, натхнений спадщиною Шевченка, видав фотокнигу про війну в Україні

Джерело: detector.media
Байрон Сміт називає свій проєкт "не просто документацією війни": "Це переросло в особисту подорож, що пов’язала мене з багатою культурною спадщиною України та незламним духом її народу. Назвавши книгу "Заповіт'22", я кинув собі виклик створити твір, який відповідатиме спадщині Шевченка, – візуальну поему, яка промовлятиме до вічної душі України".

Американський фотограф і фотодокументаліст із досвідом висвітлення конфліктів у різних точках світу Байрон Сміт видав дебютну монографію про неспровоковане вторгнення Росії в Україну. Про це повідомляє “Голос Америки”.

Фотокнига стала результатом подорожі довжиною понад 16 тисяч кілометрів територією України, котру Байрон Сміт здійснив у 2022 році.

“Натхненний літературною спадщиною Тараса Шевченка, фотограф вирушає у глибоку подорож”, – цитує “Голос Америки” видавництво, яке пише про роботу Сміта, називаючи його “сміливим свідком приголомшливої людської втрати в Україні, горя скорботних матерів і зруйнованих громад, які намагаються відновитися серед руїн. Сміт також показує світу “міцний дух України, стійкий перед обличчям невимовної трагедії”.

У коментарі “Голосу Америки” Байрон Сміт пояснив, як саме його робота пов’язана із творчістю Тараса Шевченка: “Чому я створив книгу про російське вторгнення 2022? Якщо бути чесним, то через Тараса Шевченка”.

Американський фотограф розповів, що ніколи не чув про Тараса Шевченка раніше, але вже через 48 годин після російського вторгнення він прибув до польського кордону, де документував прибуття українських біженців. Там же відвідав українську школу у Перемишлі і “побачив зображення цього вусатого чоловіка в кабінеті директора, а також по всій школі”.

“І я думав, хто це? Після пошуку в Google дізнався про його творчість і життя. Я також знайшов його “Заповіт” 1845 року, – каже Сміт. – Прочитавши його, замислився, що сам ніколи не писав щось, що залишив би людям, яких люблю, якби сталося найгірше. Я глибоко задумався про свою смертність, про те, що я хотів сказати цією роботою і що я хотів залишити по собі. Я бачив, що хотіли “залишити” росіяни і що хотіли зберегти українці”.

Так, додає фотограф, виникла ідея про його книгу та її назву. “Замість мови поезії це була б мова, яку я, здається, знаю: фотографія”, – сказав він.

Фотограф також зізнається, що хотів би “показати Шевченкові, що це все ще буде те місце, де він хотів би бути похованим навіть через століття після того, як він написав ці слова”.

Байрон Сміт називає свій проєкт “не просто документацією війни”: “Це переросло в особисту подорож, що пов’язала мене з багатою культурною спадщиною України та незламним духом її народу. Назвавши книгу “Заповіт’22”, я кинув собі виклик створити твір, який відповідатиме спадщині Шевченка, – візуальну поему, яка промовлятиме до вічної душі України”.

“Драматичні моменти потрясінь переплітаються з гірко-солодкими проблисками повсякденного життя, зображуючи образи виживання, боротьби та надії з чистою автентичністю. Ця книга свідчить про воєнні злочини та чудеса людського духу серед хаосу війни”, – сказала про фотокнигу Керол Гузі, чотириразова лауреатка Пулітцерівської премії, американська фотожурналістка.

Віра Миронова, дослідниця Гарвардського університету додала: “Зрозуміти конфлікт недостатньо. Прості факти не можуть висвітлити людські втрати. Треба спробувати відчути те, що відбувається на місці, а образи в цій книзі дозволяють читачеві хоча б мить пожити з народом України”.