27 серпня – День українського сала: цікаві факти, історія і традиції

Фото: klike.net

27 серпня відзначається День українського сала. Його мета – привернути увагу до традиційної української кухні та продуктів. Цей день був започаткований у 2015 році і відтоді став традиційним. Сало – справжній національний кулінарний символ та гордість України. Його люблять у солоному, сирому, запеченому вигляді, перемелене з часничком і так далі…

Любов українців до сала виправдана не лише його смаком, а ще й корисними властивостями, які підтвердили експерти.

У складі цього продукту є вітаміни А, Е, D, F, мікроелемент селен. Одна з найцінніших складників – арахідонова кислота, яка стимулює роботу головного мозку та серцевого м’яза, поліпшує роботу нирок, виводить з крові зайві холестеринові згустки.

Дієтологи вважають, що любов до сала пояснює довголіття української нації. Відомо, що наші предки вживали сало майже щодня, за винятком посту.

Фото: klike.net

Багато хто вважає, що українці поїдають цей продукт кілограмами та вживають його щодня. Але проведене в Європі опитування засвідчило, що українці займають лише 13 позицію у переліку країн, де споживають цей продукт. З’ясувалося, що в Україні м’ясо курки популярніше, ніж свинина.

Згідно зі статистичними даними ООН і Євросоюзу, найбільше сала їдять данці.

Історія і культурне значення

У буквальному розумінні праслов’янське (словацьке) слово sadlo означає “насаджене”. Йдеться про підшкірний свинячий жир, “насаджений” на м’ясо. Вперше східнослов’янську форму “сало” містить історичний опис ханської трапези у стародавніх хозарів у VII столітті. Солоне або солено-копчене сало може називатися запозиченими словами “шпик” (німецьке) або “бекон” (англійське).

Для сала з прожилками м’яса є уточнювальний термін “підчеревина”, для засоленого сала – “грудинка”, для невеликих обсмажених шматочків – “шкварки”, для топленого кулінарного жиру – “смалець”. Вживати у їжу можна свіже, солоне, копчене, варене, тушковане, смажене та морожене сало.

З салом люди знайомі не одне тисячоліття. Однак батьківщиною цього продукту є не Україна, а Італія. За часів Стародавнього Риму солоним салом lardo харчувалися раби, трудівники каменоломень та римські легіонери. Постачання армії калорійним продуктом, що не псується, регулювалося спеціальним законом імператора Юстиніана.

Фото: klike.net

У середньовічній Європі сало прижилося на монастирській кухні послушників Ордену бенедиктинців, і з’явилося воно в монастирі з дозволу ченця-засновника Святого Бенедикта. На столах аристократів сала раніше не було: еліта воліла їсти молоде м’ясо.

На території України сало стало “їжею порятунку” за татарських набігів. Вживати свинину ворогам забороняла віра, і нашим предкам залишалося лише цим скористатися. Щоб захистити засіки з їжею від мусульман, місцеве населення розвішувало біля льохів шматки свинини у вигляді “полотен сала”, чим швидко відвадило завойовників. Зрештою навали позбулися, а сало залишилося – у статусі символу української кухні. На цей статус попрацювали і чумаки, які їздили на Дон, у Приазов’я і Крим за сіллю та рибою.

“Чумацький шлях” до південних морів постачальники ярмаркового товару долали на волах і возах, тому влітку у спекотних степах могли харчуватися лише салом із сухарями, цибулею та пшоняною кашею. Відомо, що у найближчому до Азовського моря місті Слов’янську чумаки затарювалися топленим салом. Не обходилися без сала і запорізькі козаки: викопували в походах льохи та зберігали там свинячий жир, що не псується, для заправки кулешу.

Користь чи шкода від сала?

Всесвітня організація охорони здоров’я застерігає від надмірного вживання сала через його холестериновий компонент, який загрожує передчасною смертю від серцево-судинних захворювань. Оскільки сало в організмі тварини є поживним запасом, що містить тригліцериди, воно має насичені жирнокислотні залишки. Через це продукт періодично потрапляє в опалу до дієтологів, які називають його шкідливим для регулярного вживання.

Фото: klike.net

Але високий вміст вітамінів та корисних мікроелементів “реабілітує” сало у медичних рекомендаціях. Його визнано корисним через наявність у складі жиророзчинних вітамінів А, Є, D, F, а також арахідонової кислоти, природного антиоксиданту селену, ретинолу, кальцію, заліза, калію, фосфору, міді, натрію та цинку. Показаннями для вживання сала є цукровий діабет, хронічний бронхіт, туберкульоз легень, ревматизм, поліартрит та остеохондроз.

Це профілактичний продукт для попередження онкологічних патологій, а в застуду – сильний засіб для зміцнення імунітету. Вживання сала позбавляє організм важких металів, а ще сало стимулює вироблення жовчі, налагоджує роботу шлунково-кишкового тракту, оздоровлює суглоби, зміцнює серцевий м’яз і чистить кровоносні судини.

Однак найголовніше – не перевищувати норми споживання: від 10 до 30 грамів на день. Вживати сало дієтологи радять зранку, поєднуючи його з продуктами, що містять крохмаль (кукурудзяна каша чи картопля). Свинячий жир допомагає ліпше засвоюватися каротиноїдам, тож сало треба їсти з томатами, морквою та борщем.

Сало також перешкоджає сп’янінню, якщо з’їсти шматочок перед вживанням алкоголю: цей продукт захищає шлунок від всмоктування етилового спирту. Але закушувати алкоголь салом не варто: це завдасть подвійного удару підшлунковій залозі.

Обирати треба біле або трохи рожеве сало, проте в жодному разі не жовте: цей колір може бути ознакою кнура або окислення (старості). Щоб не помилитися із покупкою, сало треба нюхати. У жировому прошарку не буває гельмінтів, але якщо сало продається із вкрапленнями м’яса, його перед вживанням та приготуванням краще заморозити.

Фото: klike.net

Цінною перевагою сала можна вважати можливість швидкого насичення без тривалого приготування їжі. Калорійність свіжого сала – від 720 до 800 ккал на 100 грамів, а енергетична цінність солоного сала – до 820 ккал у 100 грамах. При цьому в салі зовсім немає загрозливих для ваги вуглеводів, і дієтологи не проти бутербродів із цілозернових сортів хліба з жировою намазкою або салом.

Їх радять поєднувати з гірчицею, аджикою, хріном, зеленню, часником, цибулею та іншими овочами: це підвищує жовчогінні можливості сала, оздоровлює печінку, виводить токсини, поліпшує роботу мозку та стимулює метаболізм. Корисним є сало також для вагітних жінок і мам, що годують немовлят – благотворно впливає на формування плода і генерацію грудного молока.

Не варто їсти сало віковим категоріям до 3 років та старше 70 років: концентрований свинячий жир є важкою їжею, яка потребує здорового жовчного міхура та активних і зрілих ферментів.

Фото: klike.net

Цікаві факти

• У давнину для того, щоб спустити на воду нове судно, його днище змащували салом для кращого ковзання.
• За часів шумерів сало виконувало функцію грошей. Його обмінювали на дорогоцінне каміння та метали.
• У Середньовіччя сало активно використовували з лікувальною метою: змащували рани розтопленим смальцем.
• Деякі древні народи виготовляли з сала мило та свічки, які використовували у церквах та монастирях.
• З появою вогнепальної зброї салом почали змащувати гармати та рушниці, щоб ті не іржавіли. Масло для зброї традиційно називають “гарматним салом”, навіть, якщо його виготовляють із нафти.
• Вважається, що найсмачніше сало виходить, якщо свиню годувати жолудями.
• Смак сала залежить від раціону свиней. Домашні свині, вигодувані буряком, картоплею, кашами, недоїдками зі столу господарів і жолудями дають найсмачніше сало. А ось швидко вигодувані на фермах, з використанням добавок, що стимулюють зростання, дають сало з хімічним присмаком і ніякий спосіб приготування не зробить його смачним.

Фото: klike.net

• Сало добре виводить токсини і радіонукліди з організму, а також допомагає запобігти похміллю – з’їжте маленький шматочок, вирушаючи на вечірку. Якщо під час застілля є можливість закушувати салом – обов’язково скористайтеся цим.
• Дієтологи рекомендують для кращої засвоюваності їсти сало з часником.
• У добре засвоюваному вигляді в салі міститься селен. Більшість населення страждають від нестачі цього елемента в організмі.
• Всім кому за 40, слід їсти сало, адже він – жовчогінний засіб. Достатньо вживати 50 грамів сала на день. Більше – то вже загроза для талії.
• Коли ви підете купувати сало, візьміть з собою сірники. При виборі проткніть сало сірником: якщо ж дерево без проблем увійшло в продукт, значить, сало свіже та його сміливо можна купувати.
• Ідеальним вважається сало товщиною 4 см, від 2,5 до 5 – придатним. Менш як 2,5 і більше ніж 5 см зазвичай відбраковують і використовується для інших страв, але не для засолу
• Смажене сало вельми шкідливе для організму, до того ж воно втрачає практично всі свої корисні властивості. Сире сало їсти теж не можна у зв’язку з можливістю інфікування. Залишається один спосіб — їсти солоне і солено-копчене сало
• їсти сало натщесерце — не лише поганий тон, а й пряма шкода для організму — створюється надмірне навантаження для підшлункової залози, що призводить до вельми неприємних симптомів, а то і панкреатиту.

Джерело: prm.ua